«Не має бути таких трудових відносин, щоб дівчатка обслуговували хлопчиків і звикали, таким чином, до ролі домогосподарки. Те, що треба робити в домашньому господарстві, однаково вміло й старанно мають робити чоловіки і жінки. Коли і є якийсь розподіл у самообслуговуванні, то він має бути тимчасовим: сьогодні хлопці виконують одну роботу, завтра – іншу». (Василь Сухомлинський)
«Особливості гендерної соціалізації дітей дошкільного віку»
Питання гендерного виховання стають небайдужими для дитини з того моменту, як вона починає усвідомлювати свою статеву належність, розуміти, що вона не лише дитина, а хлопчик або дівчинка.
Здійснення виховної роботи з дошкільниками передбачає високий рівень гендерної культури вихователя. Від використання ним виховних траєкторій залежить реальне здійснення реконструкції традиційних культурних обмежень у розвитку особистості дошкільника, створення умов для максимальної реалізації і розкриття здібностей дівчаток і хлопчиків у процесі педагогічної взаємодії.
Цінностями гендерної культури педагога є:
- усвідомлення абсолютної цінності прав чоловіків і жінок, свободи особи;
- усвідомлення себе як особистості, здатної впливати на гендерну ситуацію в державі;
- активна позиція щодо потреби участі в ґендерних перетвореннях;
- критичне сприйняття соціально-політичної інформації;
- розуміння рівноправної участі обох статей у політичному житті;
- лояльне і водночас вимогливе ставлення до обох статей;
- готовність відповідати за власні рішення та їхні наслідки;
- почуття власної гідності, толерантність, плюралізм, здатність до компромісу.
Рівноправність у виховному процесі передбачає:
- однакові педагогічні вимоги, тон і зміст звертання до хлопчиків і дівчаток;
- статево нейтральні вимоги до дотримання правил культурної поведінки, уникнення нав'язування стереотипів на зразок: «хлопчикам (дівчаткам) не личить...» тощо;
- орієнтацію на індивідуальний розвиток дитини, її здібності, уподобання, можливості оволодіння універсальними вміннями та навичками незалежно від статі;
- заохочення дітей до спільних занять, ігор, видів діяльності, уникнення статевого сепаратизму у спілкуванні;
- однаковий доступ та заохочення дітей до користування різними іграшками, спортивним інвентарем, приладдям;
- обговорення з дітьми проблем стосунків статей, наголошення на їхній рівності та взаємозамінності в сім’ї та суспільстві;
- привернення уваги вихованців до реклами, дитячих часописів, ілюстрованих матеріалів, які нав'язують традиційні стереотипи, статеві ролі чоловіків та жінок;
- демонстрування вихователями андрогінних рис, уникнення статево типізованих моделей поведінки.
